Сьогодні сталася без перебільшень велика і значна подія. Президент України підписав закон про застосування англійської мови.
З одного боку це розумний та логічний хід. Враховуючи те, що росіська агресія викорінює з України все більше і більше совєтського, тобто, російськомовного, потреба у російськй мові зникає з першою космічною швидкістю.
З іншого боку в країні з такою ж швидкістю стає більше і більше інтернаціонаьного, тобто, англомовного в першу чергу, продукту. Це техніка, яка надходить у вигляді допомоги для відбудови, ремонту та побудови електричних станцій та мереж. Нові технології, інструкції, прилади та верстати – для роботи з усім цим треба глибоке знання англійської. На рівні B1 не менше.
З третього боку, вся воєнна техніка та військове спорядження з натовських складів має виключно англійське маркування, інструкції та методики використання (разом з англомовними інструкторами).
Тому і у війську без англійської нікуди.
І якщо у війську ще залишилися люди з нормальною освітою, які пішли боронити свою країну, то люмпен на місцях навіть «рідну» російську знає в об’ємах трьох-п’яти слів.
Тому незабаром залишкам ядрьоного електорату доведеться плисти через Тису не тільки від насильної мобілізації, а і від насильницького навчання другої офіційної мови. Вони ж так хотіли її, другу офіційну. Треба було уточнювати свої бажання.
Хай скажуть спасибі що це виявилася не китайська письменна, або суахілі, наприклад.
Те, що нові покоління українців тепер обов’язково будуть володіти мовою міжнародного спілкування принаймні на рівні А2 – це, насправді, дуже прогресивно і гарно.
Але у кожної медалі є і зворотній бік. Тут їх навіть три.
Перший: опанувавши англійську мову, люди поїдуть туди, в свій новий ареал англомовних. Там і робота краще оплачується, і права людини – не пустий звук, і взагалі, якість життя краще навіть у статусі мігранта.
Другий: бурхливий розвиток навчання англійській одразу ж наштовхнеться на нестачу вчителів взагалі, катастрофічну нестачу гарних вчителів, «пєрєгіби» на місцях, де місцеві совкові функціонери від освіти зганьблять будь-яку гарну ідею за два тижні і відрапортують, що «це не наше, населення не хоче і ненавидить НАТО, просить повернути рідний рускій язик».
І третій і найголовніший. До англійської мови мають додаватися європейські норми по оплаті праці, виконання базових законів держави щодо прав громадян і наявність ринку праці, де ці нові знання будуть застосовані.
Нічого з цього в Україні немає.
Тому можна сміливо класти цей закон у шухлядку з написом «мертвонароджене. Не працює». Може колись потім. Якщо всі «галичани-англічани» не поїдуть виконувати закон десь в іншому місці.
