Синхронність використання московітських методичок вассалами мордовії вже давно не вражає, а викликає хіба що гірку посмішку. Не встигли бункерні щури прочитати з папірця набір фраз про ядерне ніщо в черговий раз, як миттєво на це “відреагували” вірні диктатурі політики. Навіть за океаном.
Наприклад, Балаж Орбан, радник відомого московського колаборанта і по сумісництву, прем’єр-міністра Угорщини, нарешті прямим текстом виклав доктрину оборони Об’єднаної Європи. Чи зробив він це від нестачі розуму, чи свідомо підставив своїх партнерів у відповідь на обіцянки лишити Угорщину без дотацій, але раптом з вуст політика високого рангу країни, що є членом Євросоюзу прозвучала політична концепція оборонної доктрини ЄС.
Історична звичка Угорщини
Якщо коротко, Орбан-молодший сказав, що у разі нападу на неї, Угорщина здастся, щоб врятувати життя “цінних угорців”. Звісно, він мав на увазі напад московії чи Китаю, але, якщо подивитися, чи стають життя угорців менш цінними, якщо їх забирають поляки чи чехи, чи румуни, наприклад. Тобто, політика країни в обороні зрозуміла: здатися. Угорщина це робила не один раз. В 1867 вона легла в обійми Австрії, що, чесно скажемо, стало дуже великим цивілізаційним стрибком для гунського анклава в Європі. В роки Другої світової вона стала на бік Гітлера, що не принесло їй нічого, окрім ганьби, руйнувань та нищівного соціалізму. В 60-х роках Угорщина не стала опиратися радянській навалі і це теж не дало великого щастя “цінним угорцям”.
Саме через звичку до політики схилятися перед сильними і чекати на подарунки від хазяїна, свобода, яку країна набула в 90-х стала для її населення та партійної еліти справжнім прокляттям і щоб побавитися цього незрозумілого стану, угорці знову обрали собі зрозумілого і зручного генсека, що веде країну в звичне нікуди.
Тепер Угорщина відкрито підтвердила свою ганебну ницість і боягузство “еліт”. Але цікаве не в цьому. Кому треба ця Угорщина, що нічого не вирішує навіть у власній долі вже третє сторіччя?
Привабливість простих рішень
Цікаво те, що цю ідею в унісон почали повторювати інші, більш самостійні політики. Про Німеччину і казати годі. Панічний жах перед собакою путіна у Ангели, яка роззброїла країну і зробила її залежність від московітських копалин критичною. Погані спогади юності комсомольця Шольця, що не дають йому приймати самостійні і тверді рішення без озирання в бік москви. Ментально поранене населення, в історичній пам’яті якого великі глобальні перемоги минулого стерті гіркими поразками останнього сторіччя. Хоча, обидві поразки були героїчними і славними, і на цьому можна було б побудувати новий німецький Сільмаріліон. В цій історії, як відомо, з усіх великих героїв не програла тільки Галадріель, а всі інші героїчно билися з сильним ворогом і загинули.
Британія свій зробила і це неабияк підіймає їх національний дух після втрати глобальної більшості своїх теріторій, що були завойовані безліччю життів цінних британців. Але німці все ще переживають денацифікацію і почуття провини. Тому підняти тевтонські знамена і нагадати всім долю Квінтіля Вара вони поки що не готові.
Окрім Шольца, московітський наратив повторив Петер Павел, вищий офіцер НАТО, людина західних поглядів, президент маленької, але сміливої країни, що несе простувату незламність Йожефа Швейка та відданість ідеї Яна Гуса через всю свою історію. І це дивно.
Залізна людина в шоці
Але не дивно ось що. Що ідею здатися задля зменшення втрат буквально одночасно з Орбаном виголосив кандидат Трамп. Ймовірніше за все, саме це, а не нещасні “з’їдені гаїтянцями коти та собаки” Спрінгфілда будуть коштувати йому президентського крісла. Тому що “рядові американці”, на яких так покладається будівельний шахрай, мають свій “Сильмаріліон” у вигляді легенд про Громадянську війну та Омаху біч. І вони здаватися зовсім не збираються, бо за них Томі Лі Джонс, Клінт Іствуд, Мартін Шин і Капітан Америка з Залізною людиною. І ганебні, на думку загальної більшості американців, історії з В’єтнамом та Афганістаном, не мають повторитися, бо тоді стане ясно, що Америка не глобальний рятівник і борець за демократію. Що вона здає союзників ворогу і це буде такий удар по свідомості американців, що може призвести до національної депресії. А будь-яка депресія призводить до пошуку винних, полювання на відьом і нової громадянської війни. Для цього Трампа і просувають люди з колективної Азії руками бункерних щурів.
Тому ідея здатися, яку цього тижня повторюють зовсім різні політики, ще не на часі для демократій, яких від власних Нирнаэт Арноэдиад і битви при Дагорладі відокремлює дуже тонкий проміжок історичного часу. Ці ідеї непопулярні в контексті світової війни, що йде. Ці ідеї поховають політиків що їх просувають. Поки що.
Краще лишитися героєм
Тому чергова спроба Мороку зі Сходу та його поплічників провалилася. Але так чудово виявила всіх, хто підключений до цієї мережі. Вже давно час створювати списки. І, я певен, вони давно вже існують. І по кожній особі з них будуть прийняті рішення.
А здаватися не слід нікому. Бо скажена орда знищить і “цінних угорців”, і “шляхетних чехів” і “незламниїх німців”, коли нарешті “дійде до Берліна і повторить”. І, хто знає, може і краще пасти в битві з Темним Володарем, ніж вічність жити, перетворившись на орка.
зображення на обкладинці: Benjamin Goutte – Morgoth Vs Fingolfin.




