Одразу після “перемоги” на чергових “виборах” московітський цар вирішив поїхати на гастролі. Показати всім свій зів’ялий царський фейс, почовгати по червоних коврах, розказати всім чергову порцію своєї маячні про “новий світовий порядок”.
І першою жертвою цього жахливого шоу став китайський мандарин Сі Цзінь Пінь.
Приїхавши до китайського імператора, московітська моль почала жалітися. І Байден йому поганий, і Європа огидна, і англічанка гадіт, і ніхто не любить старого, як раніше.
В Європі лише два очільника своїх держав любили в’ялого. Так одного підстрелили, а той, що залишився, ще три рази подумає тепер, перед тим, як любов свою проявити.
Хоча, ось буквально сьогодні його вірний хробак вже завів кремлівську пісню про “договори с двумя старанамі”. Але, про договори трохи пізніше. Мадярський прихвостень тут поспішив поперед батька.
Мандарин Сі спочатку роздав всім учасникам кордебалету біркі, тобто, пайцзи. Ну, це типу цакі, тільки різного кольору, як штани. Якщо в тебе блакитний цак, то тебе не пустять до дорослих, як це сталося з Шойгу. Тільки у “Блакитну устрицю”. Самому путіну дістався цак золотий, тобто, з правом проходу будь-куди. Хоча, скоріше, це був натяк на вихід.
Так і сталося. Але перед виходом кремлівський мрійник придумав нову формулу: треба починати переговори, тільки в них мають брати участь обидві сторони.
А ще сказав, що і не збирався брати Харків. Ну, по-перше, ти б, жалюгідна потвора, ніколи його б і не взяв, навіть якщо б скинув туди десять своїх ядрьоних бомб. Бо Харків великий, бомби все одно весь його не знищили б, а до того часу, від московії і попілу б не лишилося. Якщо б, звісно, союзники не обісцялися.
Сьогоднішня бавовна по всьому чорноморському узбережжю показала, що у дирявих московитів все диряве. І українські літачки можуть літати де хочуть і падати на що хочуть. Тому вони і попадали на нафтозавод у Туапсе, порт у Новоросійську, багато куди в Севастополі і ще у багато місць.
Як кажуть, таку кількість за один раз наші ще не випускали. Про результати поговоримо завтра, коли розвіється дим.
А поки що видно, що карлік вже хоче поговорити. Але ж Ганді помер, тепер розмовляти нема з ким. Тому на Саміт миру його не запросили.
А підлабузники вже почали свою пісню про “нужно дать слово втарой старанє”. Типу “услишать Бамбас -2”. До Сийярто у повторенні цієї мантри доєднався президент Бразілії, який вирішив на Саміт миру сам не їхати, а відправити туди багато диких обізян своїх радників.
Тим не менше, всі вони залишаються в меншості, навіть під старечою рукою папочкі Сі, в якого теж не все гаразд в імперії, і саме цим йому і треба перейматися у першу чергу.
Треба стариганів дотиснути і відправити на спокій. Тому не перестаємо боротися щодня.
