Цей тиждень був присвячений доленосному візиту нелегітимного самопродовженого президента Московії до своїх азійських братів. Московіти вже докохалися до мишей, тобто, до найнижчого світового покидька, їздити в гості до якого вважають нижче за свою гідність навіть правителі Анголи та Куби. Звісно, мова про Кіма нашого Чена У(и)на.
Відео та зображення візита вже всі подивилися, тому про це нічого казати не будемо, бо для тих, хто встиг пожити при совку і так все зрозуміло.
Московітський лідер на мить з просто Вови став Володимиром Іллічем у своїй уяві і посміховиськом для всіх інших. Але, здається, захоплення та блиск в очах дресованих корейців довели зневажаємого всім світом фюрерка до оргазму. І він побачив як можна побудувати і свою країну. Хіба що косорукі московіти та поневолені народи не зможуть так чітко ходити рядами. Але якщо простити їм кредити та дати три рублі халяви кожному, блиск в очах забезпечено (поки очі ще не залиті халявною водявочкою).
Тепер до діла. Неважливо про що ці кумедні опудала домовилися. Це все нічого не варте. Бо азіати – люди хитрі та прагматичні. І зараз корейському пухлику надійдуть дуже солодкі пропозиції від старшого брата чи його конкурентів. І Кім з радістю здасть подарований путіним страхомобіль на металобрухт.
Важливо, що путін підняв Кіма до свого рівня. Чи сам опустився до рівня карикатурного наполеончика, яким є Кім для всього світу. Важливо, що путинських чиновників, які на московії почувають себе богами, просто виперли з кімнати засідань якісь звичайні маленькі чиновники з країни-покидька. Важливо, що з’явилися мільйони фотожаб та карикатур і путін перестав бути страшним, якщо хтось його лякався. Він навіть не став смішним. Просто жалюгідним старим нікчемою, що повзає на колінах перед світовим ізгоєм.
Шоу ганьби подовжилося і в другій половині тижня, коли московітський фюрерок поїхав до ще одних братів (насправді ні). Мабуть сподівався на повторний тріумф, але не вийшло. Бо В’єтнам за всі роки після війни став поважною країною Південно-східної Азії, потенціальним лідером регіону. Маленька країна, яка перемогла комуністів, Америку, СРСР, Китай і стала на свій особистий шлях. Тому зустріли путіна там як звичайно буденного президента. А до Ханою і американскі лідери заїзжають, і японські, і південно-корейські і навіть сам солнцеликий дідусь Сі нещодавно приїздив. Тому така фігура як путін мало кого здивує і викликає захоплення своєю появою. Але вислухати його варто.
Головний московіт наобіцяв В’єтнаму і торгівлю (нащо їм, коли поруч є дружня Південна Корея і мільярдні інвестиції з Китаю?), і зброю (нащо, якщо є все те ж саме), і технології (всі посміялися) і навіть розрахунки у національній валюті (В’єтнам і так приймає юань, в чому тут зиск?). Тобто, кремлівському клону і запропонувати нема чого розвинутій азійській країні.
На тому бункерний поїхав собі далі. Мабуть у Бірму чи Камбоджу. Може там їх спокусить їжею, хоча у субтропічних країнах з нею ніколи немає проблем.
З цього кумедного політичного шоу можна зробити декілька висновків. І деякі з них будуть не смішними. З них і почнемо.
Перше: Московія отримає від Північної Кореї снаряди і ракети. Це дуже погано. Бо в корейців їх дуже багато. Бо ворог, з яким вони збираються воювати вже сімдесят років, в них дуже потужний і має дуже високі технології. Тому розрахунок у чучхістів тільки на кількість застарілих снарядів, гармат, танків. І ця кількість в них є. Заради допомоги великому північному партнеру можна скинути йому мільйони протухлих боєприпасів. Це небезпечно для Європи, а для України – особливо.
Друге: своїх солдат Кім навряд відправить на український фронт. Бо йому від цього ніякого зиску, а країна не така велика, і сильний ворог за 100 кілометрів. Тому люди потрібні самим. За цим треба спостерігати, але не терміново.
Тепер до смішного. Третє: є надія, що путін, побачивши прийом, який йому ще не влаштовував ніхто, вирішить що краще будувати радянський союз з ментально близькими країнами. Тим більше, азіати схильні до централізації влади і не бачать в цьому нічого поганого. Бо так склалося сторіччями. І тому в московії можна оголосити про повернення в рідну ординську говень, що більша частина ординського населення підтримає з радістю. Тому що “руських” як таких і не існує в природі. А ті, хто там є насправді – майже всі ординці за походженням. Тому воз’єднання з корінням буде дуже позитивним.
І четверте: Цей візит до нерукостисного покидька дуже принизив московію в очах інших союзників по темному братству. Китай затвердився у ставленні до путіна особисто і до московії взагалі як до мизерної провінції, якій треба тільки наказувати і в гості більше не кликати. Іран, що, незважаючи на ісламське сьогодення, дуже пишається своєю історією колиски людства, навряд тепер буде мати найвищі контакти з “зашквареним” через Кіма путіним, що уповільнить прийняття рішень між країнами-терористами. Залишаться в друзях у бункерного тільки такі ж ізгої: бульбофюрер, лідери програвших битву з Ізраілем терористичних організацій та різні маріонетки типу Орбана та Фіцо (хоча останній отримав гучне попередження і тепер має трохи пригальмувати з поцілунками з терористами).
Жалюгідний кінець для колись “перспективного” підполковника. Повернувся у рідну обісцяну підворотню.
Незважаючи на всі проблеми, що він створив і ще створить, такий ганебний фінал життя колись всесильного правителя великої дикої країни приносить задоволення спостерігачам.
