На тлі наступу російської армії, втрати населених пунктів України, бомбардувань і ракетних обстрілів, руйнування будинку у бєлгороді і загальної депресії у Східній Європі, в шведському Мальме все сяяло вогнями фіналу пісенного конкурса “Євробачення-2024”.
Цього року конкурс в музичному плані був дещо вторинним, але щодо якості шоу не можна скаати нічого поганого. Організація, звук, сцена і титанічна робта всіх причетних дали свої результати: конкурс став справжнім святом і яскравим промінчиком радості серед насуваючихся звідусюди чорних хмар.
Як завжди, в фіналі не обійшлося без скандалів. Учасник від Нідерландів був дискваліфікований за якусь мутну історію з немовби нападом на телеоператора чи щось таке, але ми знаємо що насправді це його покарала карма за любов до росії і путіна. Але, незважаючи на це, кримнашистка з Ізраїлю Еден Голан успішно виступила, отримала свою порцію хейту залу, але не за Крим, і взагалі стала одним з найсильніших номерів у фіналі, за що заслужено посіла 5 місце.

Її випередив представник Франції Сліман Небчі, який дуже потужно заспівав пісню, що явно випадала з нескінченного потоку плагіату та блюзнірства. В нього четверте місце.

Третє місце посіла Україна з композицією “Марія і Тереза” яку на цей раз блискуче виконали Jerry Heil та Alyona Alyona. Цього разу ніхто не впав, вокалізи Джері вийшли правильними і загальне враження від номеру, який поставила Таню Муїньо залишилося сильним, незважаючи на те, що дівчата виступали другими, коли основна частина авдиторії ще й телевізор не увімкнула. Але багато хто дивився полуфінали, відбори, репетиції і були знайомі з піснею та її віжуалом.

Друге місце посів Марко Пурішич з Хорватії, який в образі Амадея Моцарта заспівав “Рамштайн” на мінімалках. Взагалі номер виявився складним у постановці і живому рок-виступі, але все було зроблено дуже коректно, що і сподобалося і жюрі, і глядачам.

Тріумфатором пісенного конкурсу “Євробачення-2024” став швейцарець Nemo, команда якого дуже ретельно вирахувала баланс між гарною піснею у стилі арії Діви Плава Лагуни (мешканці пост-совку згадають ще і Вітаса), фріковим образом і натяками на небінарність персонажа, загальною яскравістю та позитивом.

Можна скільки завгодно казати про вторинність пісні, надлишкову фріковість та інше, але це ж “Євробачення”. Спокійні люди відпочивають суботнім вечором з пятьма баночками пивка, або пляшечкою вина в компанії друзів чи в колі родини. Тому все окей, так і має бути. Послухати музику, подивитися на дивовижне шоу і “проста поржать”. Минулої ночі всього цього було достатньо.
Тому, віват “Євробачення”! Чекаємо на наступний рік.
На додаток, кажуть що той дурбелик розбив свій кришталевий трофей. І це гарно характеризує загальний настрій фестивалю. Це ж просто свято музики і шоу, про що тут сперечатися?




