Як жураліст, що уважно слідкує за новинками озброєння, я завжди скептично ставлюся до гучних заяв про “повністю національні розробки”. На World Defense Show 2026 у Ріяді саудівська SAMI Land представила сімейство бронемашин HEET – 8×8 та 4×4, – стверджуючи, що це суто саудівський продукт, адаптований до пустельних умов. Але ближчий погляд розкриває турецькі корені, а головне питання для нас, українців: чи може така техніка з’явитися на озброєнні Збройних Сил України?
Давайте розберемо по гвинтиках.
HEET 8×8 – це машина вогневої підтримки з 105-мм гарматою в башті, вагою близько 25-30 тонн (точні дані SAMI не розголошує, але за аналогами). Вона позиціонується як “колісний танк” для швидких маневрів у піщаних та урбанізованих районах. Швидкість до 100 км/год, запас ходу 600-800 км, амфібійні можливості – все це звучить солідно. Але ключова фішка – нестандартне компонування: екіпаж (водій та командир) сидить спереду за величезним панорамним вікном, що забезпечує 180-градусний огляд. Це має покращити ситуаційну обізнаність, але в реальному бою викликає питання щодо захисту. Бронескло – вразливе місце, особливо від дронів чи осколків.
Порівняймо з аналогами.
Італійський Centauro B2 має подібну концепцію – 105-мм гармата на колісній базі, але екіпаж захищений баштою, а не вікнами. Український БТР-4 теж має фронтальні вікна, але вони менші й інтегровані з посиленим бронюванням. А от турецька FNSS PARS ALPHA 8×8 – це майже близнюк HEET: двигун спереду, схожий дизайн корпусу, навіть огляд через велике скло. Не дивно, бо SAMI має угоду з FNSS про співпрацю. Візуально HEET – це локалізована версія PARS, з модифікаціями для саудівського ринку. FNSS PARS вже пройшла випробування в пустелях ОАЕ, подолавши 11 000 км, і пропонує кращу мобільність: 70% підйом, 40% боковий нахил, траншеї до 2,4 м. Але в HEET акцент на “саудівському IP”, що швидше маркетинговий хід для підняття престижу місцевого ОПК.
HEET 4×4 – компактніший варіант, озброєний 12,7-мм кулеметом у башті. Він теж має панорамне вікно, ідеальний для розвідки чи патрулювання. Загалом сімейство планує розширити до 6×6, з модульним бронюванням, C2-системами та опціональними безпілотними модулями.
Вартість?
Вартість цих машин не озвучена, але за аналогами PARS – від $3-5 млн за одиницю, залежно від конфігурації. Для Саудівської Аравії це крок до незалежності: вони хочуть локалізувати 50% оборонних витрат до 2030 року. Але конкуренція жорстка – від китайських VN-22 до європейських Boxer.
Чим корисна ця техніка для нас?.
Чи реально побачити HEET в українській армії? Спершу про шанси: Саудівська Аравія не постачає зброю Україні безпосередньо через нейтралітет у війні з РФ. Їхні нафтові інтереси з Москвою важливіші. Але через турецький зв’язок – інша справа. Туреччина та Україна мають понад 30 спільних оборонних проектів: від Bayraktar TB2 до корветів Ada-class (перший спущений на воду 2022, другий у будівництві).
FNSS вже співпрацює з українськими фірмами в дронах та авіації, а PARS ALPHA розроблена з урахуванням сучасних загроз – дронів, мін, РЕБ. У 2026 Туреччина навіть розгорне винищувачі в Румунії та Естонії для НАТО, посилюючи підтримку Києва. Для ЗСУ така техніка могла б бути корисною. Війна показала цінність мобільних колісних платформ: швидкі перекидання, менша вага порівняно з гусеничними (економія пального), амфібія для форсування річок. 105-мм гармата HEET 8×8 – потужна для вогневої підтримки, як наша “Богдана” чи західні Caesar. Але недоліки критичні: велике вікно – мішень для FPV-дронів, які домінують на фронті. ЗСУ вже адаптують техніку під дрони (екрани, РЕБ), тож HEET потребував би модифікацій – камери замість скла, посилений захист від IED. PARS ALPHA має кращу стійкість до мін, що актуально для Донбасу.
Шанси на озброєння?
Низькі для чистого HEET – Саудівська Аравія фокусується на внутрішньому ринку. Але PARS від FNSS – реальніше: через спільні підприємства (як з Baykar) Україна могла б локалізувати виробництво. У 2025-2026 Київ шукає партнерів для “демократизації” озброєнь, і Туреччина – ключовий. Якщо НАТО посилить підтримку, PARS/HEET-аналоги могли б увійти в пакети допомоги. Загалом, HEET – цікавий гібрид, але для ЗСУ потрібна версія з “українським тюнінгом”: більше РЕБ, менше вікон, акцент на антидрон-захист. Саудівці намагаються увірватися на ринок, але без бойового досвіду (як у нас) це лиш прототип. Чекаємо тестів – і, можливо, турецько-української версії.
