9 березня 2025 року в Національній філармонії України відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Це найвища державна відзнака в галузі культури, яка щорічно вручається видатним українським митцям. Цьогорічними переможцями стали визначні постаті літератури, музики, театру, кіно, візуального та декоративно-прикладного мистецтва.
Юрій Іздрик: поетична “Колекція”
У номінації “Література” премію отримав Юрій Іздрик за книгу поезій “Колекція”. Іздрик – один із найоригінальніших сучасних українських письменників, знаний своїм унікальним стилем, що поєднує філософську глибину, експериментальність і несподівані ритми. “Колекція” стала своєрідним підсумком його творчого шляху, де кожен вірш – це окрема частинка мозаїки людських почуттів, роздумів і рефлексій.
Павло Казарін: голос воєнного часу
У категорії “Публіцистика і журналістика” переможцем став Павло Казарін за проєкт “Публіцистика воєнного часу” на “Українській правді”. Його матеріали – це не просто хроніка війни, а спроба осмислити найглибші трансформації, які переживає українське суспільство. Казарін майстерно поєднує аналітику та особистісне переживання, роблячи складні теми доступними та емоційно насиченими.
Богдана Півненко та Олександр Шимко: музична велич
Цьогоріч у номінації “Музичне мистецтво” відзначено одразу двох лауреатів. Скрипалька Богдана Півненко отримала нагороду за концертні програми 2019–2024 років, які популяризують українську академічну музику. Вона – одна з найталановитіших виконавиць, що відкриває світові українських композиторів.
Композитор Олександр Шимко отримав премію за сакральну містерію “Вирій” – грандіозний твір, що поєднує хор, оркестр та автентичні голоси. Його музика – це занурення у світ стародавніх молитов і народної духовної традиції.
Василь Вовкун: театральна революція
Лауреатом у номінації “Театральне мистецтво” став режисер Василь Вовкун. Його масштабні постановки – опера “Лис Микита”, балет “Тіні забутих предків”, модерн-балет “Пізнай себе!”, театральна кантата “Псальми війни” – змінюють уявлення про український театр, поєднуючи традиційні сюжети з сучасними сценічними рішеннями. Вовкун оголосив, що передасть премію на дрони для 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
“Довбуш”: кіноепос на екрані
У номінації “Кіномистецтво” переможцем став повнометражний ігровий фільм “Довбуш”, створений Олесем Саніним, Сергієм Михальчуком і Аллою Загайкевич. Це історія про легендарного карпатського опришка Олексу Довбуша, що поєднує видовищність, глибокий історичний контекст і неперевершену операторську роботу. “Довбуш” – не просто кіно, а маніфест національної гідності.
Жанна Кадирова: мистецтво як протест
Лауреатом у категорії “Візуальне мистецтво” стала Жанна Кадирова за виставку “Траєкторії польотів”. Вона – одна з найвідоміших сучасних українських художниць, яка працює з темою війни, простору та ідентичності. Її виставка стала візуальним відображенням переміщень, втрат і надій, що супроводжують українців у часи війни.
Петриківський розпис: збереження ідентичності
Уперше в історії Шевченківської премії було вручено нагороду в новій номінації – “Декоративно-прикладне мистецтво”. Лауреатами стали Валентина Карпець-Єрмолаєва, Андрій Пікуш, Марія Пікуш і Наталія Рибак за мистецький проєкт “Петриківський розпис: на захисті ідентичності”. Петриківський розпис – це не просто техніка, а частина культурної спадщини України, і ця нагорода підкреслює його значення для національної свідомості.
Історія Шевченківської премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка була заснована у 1961 році і стала найпрестижнішою державною нагородою у сфері культури. Її мета – відзначати найвидатніші твори, які утверджують гуманістичні ідеали, збагачують національну свідомість і демонструють високий рівень мистецької досконалості.
Протягом десятиліть Шевченківська премія відзначала імена, які визначали обличчя української культури. Вона переживала трансформації разом із країною, зберігаючи свою вагомість і престиж. У 2025 році відбулося розширення премії – додалася номінація “Декоративно-прикладне мистецтво”, що свідчить про зростання уваги до традиційного мистецтва та його ролі в сучасному світі.
Висновок
Шевченківська премія-2025 ще раз довела, що українська культура жива, багатогранна і продовжує розвиватися навіть у найскладніші часи. Лауреати – це не просто митці, а люди, які творять історію. Їхні роботи відображають дух часу, боротьбу за свободу і непохитну віру в Україну.
