А для цього фільму вам треба увійти у налаштування субтитрів на Youtube і поставити галочку навпроти “автоматично перекладати на українську”. І увімкнути титри при перегляді.
Бо тут текст теж важливий. І він про нас. Про наше суспільство і про Європу взагалі.
Це гостра, але в той же час, філософська і в той же час поетична сатира.
Сумна і майже безнадійна.
Але в останніх кадрах ми, на відміну від авторів, бачимо не хаос а пробудження. Намагання прокинутись і захистити свою точку зору, навіть, якщо вона не подобається всім іншим.
Момент на 5.13, думаю, всім знайомий. І це якраз про пробудження.
Цей фільм французької студії GOBELINS мають показувати щоденно тричі на день в усіх країнах, що засинають смертельним сном самозаспокоєння та ігнорування реальності.
В цій ситуації є надія лише на те, що ми не такі. Що ми виживемо в новому світі. Якщо виживемо під бомбами та ракетами.
Досить слів, дивіться. Це дуже важливий (і гарно зроблений) меседж. Але чи побачать його там, під радужними ковпаками?
