Є у пост-радянських громадян, які розповзлися по всьому світу, одна спільна риса: коли щось трапляється, вони складають губи трубочкою і починають гугнявити: ми не зналі, це не ми!
Невідомо хто на генетичному рівні вклав це у підкорку совєцькім рабам, але саме за цим можна їх легко вираховувати у будь-якому суспільстві.
Насправді, це така форма відмови від відповідальності у людей, що ненавидять волю всіма фібрами своєї комсомольскої душі. В їх житті завжди має бути хтось, хто відповідає за все: бог, генсек, партія, комсомол, спецслужба. Їх можна проклинати, виглядаючи героями “підпілля”, ходити проти них на одиночні пікети і говорити про себе, що “я є дисидентом”, але сутність раба від цього не змінюється.
Тому що найлегше боротися проти диктатури – бути вільним і брати на себе відповідальність за свої слова та дії.
І коли ваші особисті дані зливаються у загальний інфопростір не складувати губи трубочкою і звинувачувати якихось таємних “їх”, а просто признати: “це я, бовдур, винен, що користувався відкритою фалопомийкою, що завантажив торент, що зробив пароль 12345 для свого архіву з електронними ключами від крипти, що писав дисидентські речі в гебешному живому журналі, або телеграмі”.
Бо кожній вільній людинів зрозуміло, що за все відповідають лише такі ж люди із своєю волею. І немає ніяких “грошей багатіїв, якими вони діляться безкоштовно”, і взагалі, немає нічого безкоштовного. І це головна істина цього світу.
Тому, обираючи якийсь “безкоштовний” сервіс, треба розуміти, що ви заплатите за роботу тих, хто його створив, вартість техніки та електрики, праці тих, хто 24/7 цей сервіс підтримує і за прибуток інвесторів та власників. Що у вас є таке, що вони готові купити?
Ваша спроможність покупати? Не тіште себе. Це майже нікому не цікаво. Бо маркетологи можуть намалювати будь-яку цифру у звітах для інвесторів, а головне значення мають операційні суми, що платяться за товар і надходять з магазинів. А найголовніше – це маржа, яка і є частиною прибутку. Ваші двадцять доларів раз на півроку в додатку Тему – це смішно.
Ваша особиста інформація? Кому вона потрібна, якщо у відкритих джерелах її може нарити будь-який 12-річний “хакер”. А державі через bankID та агрегатори інформації з реєстрів відомо про вас все, включно з маршрутами ваших мандрівок по районним пивним кіоскам. Не кажучи про коло спілкування, суми витрат, з яких вираховуються тіньові доходи, стать і порода вашого домашнього улюбленця і де знаходиться домівка вашої коханки/коханця з точністю до найближчої зупинки транспорту/кіоску/під’їзду таксі. І це ми тільки говоримо про відкриті дані. За ордером ваш телефон/планшет/ноутбук ще і зробить вашу фотографію в потрібний момент.
Ваші соціальні зв’язки і подробиці вашої діяльності? Ось тут тепліше. Систему цікавите не особисто ви. Ви взагалі нікому не треба, окрім моментів коли треба віддавати кредит, платити податки або йти мобілізуватися. А ось компаніям, що працюють у галузі соціології, статистики і всім, що називається Big Data – можливо буде цікава і ви як інфузорія серед мільярдів інших.
Бо ваші соціальні зв’язки, політичні вподобання, рівень і зміст вашої компетентності – це те, що, помножене на мільярди, впливає на політику. А потім і на економіку. Глобально. Хто володіє джерелами Big Data – може впливати на долю людства. Без перебільшень. Телеграм без сумнівів був таким джерелом.
І останнє, чим ви цікаві – можливістю впливати на вас через засоби комунікацій. Примушувати вас “правильно” думати, покупати, обирати.
Свого часу, коли тільки з’являлися “вільні” засоби спілкування – ЖЖ, ICQ, SIPNet і так далі, багато з цих засобів ну дуже тхнуло гебньою.
Але більшість склала губи трубочкою і пішла надавати роботам інформацію про сріз соціуму 90-х. Саме на основі цих даних їх зараз гонять на смерть у 20-х.
А я особисто, завжди вирішував, кому саме я буду надавати інформацію і чим мені це загрожує у перспективі. Ненавидячи совок і не довіряючи гебнявим недобиткам у владі “вільних республік”, я робив вибір на користь глобальних інструментів – Yahoo, Google, Miranda (Microsoft), Opera. Я думав, що для ЦРУ і ФБР я менше цікавий. А головне, що вони не приїдуть через океан щоб мене заарештувати якщо я рапттом напишу заклик вбити президента і опишу як це зробити. Я помилявся. Приїхали б і тоді. А зараз взагалі все дуже швидко і просто вдібувається. Клята глобалізація. Але гебня була більш небезпечна. Бо вона завжди була беззаконна, безмежно жорстока і швидка на рішення вбивати. До того, ж вона завжди була поруч. Буквально за вікнами.
Тому вибір був однозначний. А якщо доводилося користуватися ЖЖ, Однокласніками, ВКонтактє, Телеграмом, я це робив дуже обачно. Фільтрував слова, фотки, контакти і менше говорив зайвого поруч зі смартфоном, який слухає все навіть у неактивному стані. Всі сміялися і казали що я параноїк.
Тепер всім їм, хто ще живий, вже не так смішно.
Обирайте самі, яку розвідку ви будете годувати даними. І якими даними. Якщо ворожу: Телеграм, Вайбер, ВКонтактє, Яндекс з Алісою, WeChat, Weibo, QQ і все таке – годуйте їх лайном. Вигадуйте, робіть протиріччя, зводіть ботів з розуму.
Якщо “демократичну”: WhatsApp, Signal, Proton, Facebook і таке інше – думайте що ви хочете сказати міжнародним розвідкам. І не забувайте, що за слово про чорну людину на “Н” і розповіді про гендерну нерівність і заперечення прав трансгендерів вас теж закриють. І да, навіть якщо ви не будете це комусь писати, а просто поговорите з друзяками під пивко у присутності смартфона, ноутбука або навушників.
Обирати вам. Але писати в Телеграм таємну інформацію щодо військових та війни – це злочин, що заслуговує на миттєву страту. І не треба губи трубочкою, все ви розумієте.
