Сьогодні у нас незвичний допис про велике кино. Але поточні події самі ведуть до цих роздумів.
Як геніально Америка готувала себе до самознищення (скоріше, до нової депресії).
Спочатку демократи встановили “тихую диктатуру”. В Конституції і законах штатів все виглядало гарно. Право на самозахист, право на демонстрації, право не виконувати злочинні накази тощо.
Але щоб змінити ситуацію в бік диктатури, деякі кола (зовсім не обов’язково влада, яка років десять перебувала в летаргічному сні, а потім слилася нездарам) почали підготовку за закручування гвинтів.
Майже одночасно поліція в деяких штатах пристрелила чи іншим способом вбила кілька чорних громадян. Це викликало заворушення, які призвели, окрім звичайних погромів, до появи BLM і іншої мерзенної ліваччини.
І тепер стало зрозуміло, як гарно працював план.
По-перше, переквашене гівно ліваччини зжерло саме себе настільки, що тепер перетворилося на маргінес. Закінчилися утиски більшості за гендерними, етнічними та іншими ознаками. Що нормальними способами зробити не вдалося б. Тобто, з гри був виведений безкорисний, але яскравий, медійний та галасливий натовп. Приблизно, як Грета, що вчасно відпливла у свою останню медійну подорож перед дорослими подіями.
По-друге, заворушення кольорових спільнот дало губернаторам штатів приводи прийняти закони про заборону громадської непокори, масових заворушень, страйків та протестів. Тоді це сприйняли з полегшенням, типу “нарешті ці н@гри перестануть п@дити телевізори з крамниць і домівок законослухняних громадян.
І тепер, коли Америку спіткала проблема, набагато більша за етнічні бунти, громадяни виявилися зв’язані. Вони зараз були б готові об’єднатися з чорними та латиноськими общинами проти блюзнірства центральної влади, але ні. Ніззззя.
Ще і активісти тепер викликають не просто огиду, а здебільшого сміх і глузування. Справжніх буйних мало. Іншим заборонено. Більшість боїться за кредити, іпотеку та роботу, поки що не розуміючи, що при продовженні політики божевільних недоумків вони і так позбавляться цього.
“Іржавий пояс” 80-х ще буде їм вважатися не найбільшою проблемою, що були з роботою та соціальним забезпеченням.
Геніальна операція під загальний одобрямс. Ось так і помирає демократія, під оплески, да, Падме.
Тепер шерифи Флориди можуть прямо погрожувати громадянам свого міста і штату смертю, якщо вони вийдуть з дому кудись, окрім гросері стор.
Але шерифи забули, що вони теж люди з гівна, кісток і м’яса. І на кожного знайдеться свій Джон Колхауз Уокер-молодший.
Регтайм, 1981
Режисер Мілош Форман
Продюсер Діно Де Лаурентис
Автори сценарію Майкл Уэллер, Бо Голдман, Э. Л. Доктороу
В ролях Элизабет Макговерн, Говард Роллинз, Джеймс Кэгни
Оператор Мирослав Ондржичек
Композитор Ренди Ньюман
Courtesy of Paramount Pictures
