8 вересня міністерка закордонних справ Аніта Орбан (не родичка експрем’єра) повідомила: за оцінкою угорської влади, десять співробітників російської місії в Будапешті займалися діяльністю, несумісною зі статусом дипломата за Віденською конвенцією. Їх попросили залишити країну. Це захист безпеки і суверенітету, наголосила вона. Водночас дипломатичних відносин із Москвою Будапешт не розриває і готовий до діалогу на умовах взаємної поваги.
Для Угорщини крок безпрецедентний. За шістнадцять років правління Віктора Орбана російських дипломатів майже не чіпали. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість країн ЄС масово скорочували російські представництва. Угорщина ні. Навпаки, кількість співробітників посольства в Будапешті навіть зросла. Розслідування російського видання «Агентство» цьогоріч показали: майже половина з приблизно 47 дипломатів має підтверджені або ймовірні зв’язки зі спецслужбами. Угорщина під Орбаном фактично стала зручним хабом для російської розвідки в регіоні.
Причини проблеми з Москвою
Історія проблеми глибока. Орбан будував відносини з Путіним на енергетиці, політичній зручності й спільному скепсисі щодо Брюсселя. Угорщина залишалася залежною від російської нафти й газу, блокувала санкції, гальмувала допомогу Україні. У Брюсселі це називали «проросійською позицією», у Будапешті – «прагматизмом і захистом суверенітету».
Конфлікти з Україною накопичувалися роками. Питання прав угорської меншини на Закарпатті, подвійне громадянство, мовний закон, звинувачення в «українізації». Після 2022-го Орбан використовував Україну як внутрішньополітичний козир: блокував кредити ЄС, критикував зброю, лякав угорців «втягуванням у війну». Перед квітневими виборами 2026-го риторика загострилася до звинувачень Києва у втручанні. Усе це лягало на ґрунт історичної недовіри й російської пропаганди, яка в Угорщині відчувала себе майже як удома.
Вплив росіян і чому настав час припиняти
Вплив російських спецслужб був не лише фоном. Журналістські розслідування фіксували роботу офіцерів під дипломатичним прикриттям, близьких до влади Орбана, спроби впливати на виборчу кампанію, присутність людей з ГРУ та СЗР. У травні, вже після зміни влади, Угорщина тихо вислала одного такого «дипломата». Тепер пішли далі й зробили це публічно.
Причини демаршу лежать на поверхні. У квітні партія «Тиса» Петера Мадяра розгромила «Фідес». Новий уряд прийшов із гаслами очищення від корупції, повернення довіри Заходу й відновлення інституцій. Мадяр і його команда не стали радикальними «яструбами». Вони обережні щодо військової допомоги Україні й говорять про прагматизм. Але сигнал Москві й союзникам по ЄС і НАТО зрозумілий: епоха безконтрольної присутності російських спецслужб закінчується. Безпека і суверенітет тепер не риторика для внутрішнього вжитку.
Чи нанесе імперія удар у відповідь?
Що далі? Москва вже пообіцяла «жорстку і болючу» відповідь. Класика жанру. Ймовірно, reciprocal expulsions, обмеження для угорських дипломатів, можливо, енергетичний тиск. Угорщина досі залежить від російських поставок, і повний розрив дорогий. Водночас новий уряд уже демонструє готовність жорсткіше реагувати на російські атаки біля кордону й повертає конфісковані раніше українські активи.
Для Києва це позитивний, хоч і обережний сигнал. Будапешт перестає бути автоматичним гальмом у Брюсселі. Але чекати різкого розвороту на сто вісімдесят градусів не варто. Мадяр – не Зеленський. Він прагматик, який грає на кількох дошках одночасно.
Рішення про вислання десяти дипломатів – не кінець історії. Це початок нової фази, у якій Угорщина намагається вийти з ролі російського форпосту в ЄС, не втративши при цьому можливості торгуватися. Наскільки це вийде – покаже час. І реакція Кремля.
