Під час повномасштабної війни Україна стикається з класичною проблемою «пускові є, а ракет немає» або навпаки. Західні комплекси на кшталт NASAMS чи IRIS-T SLM ефективні, але прив’язані до конкретних ракет (AIM-120, IRIS-T тощо). Обсяги виробництва цих ракет обмежені, ціни зростають, а логістика постачання не завжди встигає за інтенсивністю атак. Радянські запаси R-60, R-73 і особливо R-27 (які Україна частково може виробляти чи модернізувати) часто лежать «сиротами» – їх важко або неможливо застосувати з сучасних західних пускових. Саме цю проблему вирішує «Шершень».
Багатокаліберність — це головна фішка ЗРК «Шершень» саме тому, що вона перетворює обмежені й розрізнені запаси ракет на гнучкий, стійкий інструмент протиповітряної оборони. Система дозволяє запускати з однієї платформи радянські/українські авіаційні ракети (R-60, R-73, R-27) разом із західними (AIM-9 Sidewinder, AIM-132 ASRAAM) і перспективною українською R-120 (у тому числі варіант R-120K). Відкрита архітектура знімає залежність від одного постачальника, дозволяє використовувати те, що вже є на складах, і швидко адаптуватися до нових надходжень чи власного виробництва.
Розробники (консорціум у складі NAUDI, зокрема Radionix та інші) прямо підкреслюють: система усуває залежність від одного постачальника, який прагне «прив’язати» клієнта на десятиліття. Гіпотетично можна мати пускові, але не мати ракет — і виробництво ракет обмежене й дорожчає. Багатокаліберність дозволяє змішувати типи в одній батареї чи навіть на одній пусковій (залежно від контейнерів), використовувати те, що доступне прямо зараз, і не чекати спеціалізованих поставок.
Які ракети реанімує “Шершень”?
– R-60 (AA-8 Aphid) — легка, короткодіюча інфрачервона ракета 1970-х. Мала дальність (практично кілька кілометрів), але дуже маневрена, дешева в наявності, мінімальна дальність пуску низька. Ідеально підходить проти повільних дронів, крилатих ракет на малій висоті чи в ближньому бою. В Україні її знову активно застосовують з літаків саме через наявність запасів.
– R-73 (AA-11 Archer) — сучасніша ІЧ-ракета з високою маневреністю. Дальність більша (до ~20–30 км аеродинамічно), краща головка. Відмінно працює проти маневрених цілей і дронів.
– R-27 (AA-10 Alamo) — середньої дальності, є варіанти з напівактивною радіолокаційною (R-27R/ER) і тепловою (R-27T/ET) головками. На землі (як на індійському Samar-2 з R-27ET1) дає дальність ураження повітряних цілей до ~20 км. Це вже «середня» ланка, яка дозволяє бити по літаках і крилатих ракетах далі, ніж чисто короткі ІЧ-ракети. Україна має можливості з їх модернізації/виробництва елементів.
– AIM-9 Sidewinder — класична західна ІЧ-ракета. Сотні тисяч вироблено в різних модифікаціях по всьому світу; постачається Україні. Надійна, перевірена, добре працює проти широкого спектра цілей.
– AIM-132 ASRAAM — британська високоманеврена ІЧ-ракета з великим кутом захоплення. Сучасніша за базові Sidewinder у багатьох сценаріях ближнього бою.
– Майбутня R-120 / R-120K — українська розробка з активною радіолокаційною головкою самонаведення. Може застосовуватися і з повітря, і з землі. Це шлях до повної незалежності: власна ракета середньої/короткої дальності, яку можна серійно виробляти під потреби «Шершня».
Система офіційно заявлена як така, що може запускати будь-які авіаційні ракети з напівактивною РЛС або інфрачервоною ГСН. Дальність і висота ураження залежать від конкретної ракети: загалом заявлено до 25 км по дальності і до 10 000 м по висоті. Радар (наприклад, «Афіна») виявляє цілі на ~85 км, супроводжує десятки, а канальність дозволяє наводити до шести ракет одночасно.
Яка архітектура комплексу?
Ключ — відкрита модульна архітектура. Пускові (на кшталт «Борей») не жорстко прив’язані до одного типу контейнерів чи інтерфейсів. Ракети розміщуються в універсальних або адаптованих транспортно-пускових контейнерах.
Система керування (машина «Перун») і програмне забезпечення дозволяють інтегрувати різні протоколи наведення, інтерфейси даних і логіку пуску. Радар не фіксований — можна підключати різні станції (власні чи західні) за бажанням замовника; також працює з системами на кшталт «Кречет», «Ореанда» тощо. Пускова може зніматися з шасі (принцип, схожий на ізраїльський Barak з multilift) і працювати автономно.
Це дає кілька практичних переваг:
1. Використання існуючих запасів. Радянські ракети, які інакше лежали б мертвим вантажем, стають боєздатними. Західні AIM-9/AIM-132, що надходять, одразу йдуть у роботу без потреби чекати «свої» пускові.
2. Гнучкість логістики і бойового застосування. В одній батареї можна мати суміш: короткі ІЧ для дронів і близьких цілей + R-27 для дальніших. Якщо закінчилися AIM-9 — переходять на R-73 чи R-60. Немає простою через відсутність «правильної» ракети.
3. Економіка і масштабування. Не потрібно купувати дорогі спеціалізовані ракети під кожен комплекс у великих обсягах. Можна використовувати те, що є, і поступово нарощувати власне виробництво R-120. Система заявляється значно дешевшою за аналоги (у рази порівняно з NASAMS).
4. Стійкість до перебоїв постачання. У війні це критично: західні ракети можуть затримуватися, власне виробництво радянських типів обмежене, а «Шершень» працює з тим, що є.
5. Майбутнє. Легко додавати нові типи (українські чи західні) без перепроектування всієї системи.
На MSPO-2026 у Польщі (вересень 2026) вперше показали реальні компоненти: машину бойового управління «Перун», радар «Афіна», пускові «Борей» і макет R-120K. Раніше (World Defense Show 2026 у Саудівській Аравії) демонстрували проєкт і підтверджували випробування з п’ятьма типами ракет. Система позиціонується як коротко-/середньодіюча, здатна бити по літаках, крилатих ракетах і дронах.
Стратегічне значення
У класичних ЗРК багатокаліберність — рідкість, бо виробники зацікавлені в «екосистемі» своїх ракет. «Шершень» навмисно ламає цю модель. Для України це спосіб максимально ефективно використати наявний арсенал (радянський + західні поставки + власні розробки), зменшити вразливість логістичних ланцюгів і створити платформу, яку можна швидко масштабувати. Це не «заміна Patriot» (дальність і можливості інші), а саме універсальний «робітник» середньої ланки, який закриває масові загрози — дрони, крилаті ракети, авіацію на середніх дистанціях.
