16-річний Єгор Курцев зробив те, на що українське чоловіче одиночне фігурне катання чекало майже три десятиліття. На етапі юніорського Гран-прі ISU в Анкарі він здобув срібло з сумою 201,95 бала.
Це найкращий результат українських одиночників на цьому рівні з 1998 року. Курцев став другим і в короткій програмі (71,00 – особистий рекорд), і в довільній (130,95). Попереду лише японець Дайя Ебіхара (216,66), позаду – кореєць Хабін Чхве. Для самого Єгора це перша медаль серії Junior Grand Prix. Для України – перша нагорода в чоловічому одиночному катанні на юніорському Гран-прі за сім років (після бронзи Івана Шмуратка у 2019-му) і найвищий результат за 28 років.
Цей успіх не виглядає випадковим. Курцев стабільно прогресує. У 2025-му він виграв золото Європейського юнацького олімпійського фестивалю, перше українське золото на ЄЮОФ за десять років. Перемагав на Bosphorus Cup, брав бронзу на турнірах у Болгарії, на юніорському чемпіонаті світу-2026 фінішував 12-м і встановив тоді свій найкращий сумарний результат (208,45). Кожна змагальна програма стає чистішою, стрибкова техніка стабільнішою, компоненти зростають.
Тренер Ольга Куровська вибудувала систему, яка дозволяє хлопцю розвиватися навіть в умовах обмежених можливостей для тренувань в Україні. Потенціал Курцева очевидний. Він уже вміє збирати складні комбінації, має хорошу швидкість і презентацію. Якщо збереже динаміку, уже наступного сезону може претендувати на топ-8–10 юніорського чемпіонату світу і боротися за путівку у фінал Junior Grand Prix. А через два-три роки і на дорослий рівень.
Українське чоловіче одиночне катання загалом переживає обережне відродження. Лідер збірної Кирило Марсак уже закріпився серед європейської еліти: восьме місце на чемпіонаті Європи, участь в Олімпіаді-2026, регулярні особисті рекорди. Він показує, що українець може стабільно набирати 220+ балів і претендувати на топ-10 світу. Поруч із ним підростає покоління, яке очолює саме Курцев. Федерація отримує більше квот на етапи Гран-прі, з’являються нові імена в юніорському та молодіжному розрядах.
Звісно, інфраструктурні та фінансові проблеми нікуди не зникли. Але медаль Курцева в Анкарі – важливий сигнал. Вона доводить, що навіть у складних умовах система здатна готувати спортсменів міжнародного рівня. Якщо Марсак і Курцев продовжать прогресувати, а за ними підтягнуться інші, українське чоловіче одиночне катання може знову стати конкурентоспроможним на найбільших аренах уже в олімпійському циклі 2026–2030.
