Під час візиту до Дубліна, між партіями гольфу на власному курорті в Дунібегу, президент США раптом вирішив, що Об’єднана Ірландія це «фантастична річ», «перо в шапці для всіх» і взагалі «дуже круто». «Я б хотів це побачити. Це все одно станеться. Чому б не зараз?» – заявив він, сидячи поруч із ірландським прем’єром. Британія, звісно, «матиме що сказати», але Трампу це, здається, малоцікаво. Він уже все вирішив.
Це той самий чоловік, який нещодавно пропонував Канаді стати 51-м штатом, Гренландію купити, а Україну розпиляти за столом із Путіним. Тепер він, не моргнувши оком, розпоряджається територіальною цілісністю Сполученого Королівства. Ніби Північна Ірландія це черговий готель у його портфелі, який можна просто «об’єднати» для красивої картинки.
Сарказм у тому, що Трамп робить це з виглядом людини, яка глибоко розуміє історію конфлікту. Тридцять років крові, тисячі загиблих, крихкий мир, закріплений угодою Страсної п’ятниці за участю саме Сполучених Штатів, усе це для нього лише фон для чергової імпровізації. «У мене є друзі з обох боків», – пояснив він. Ну звісно. Друзі – найнадійніший аргумент у геополітиці.
А тим часом удома справи йдуть не краще. Рейтинги просідають, економічні обіцянки розбиваються об реальність, Конгрес все частіше дивиться на нього з втомою, а не з благоговінням. І що робить Трамп? Роздає не свої країни, підігрує виборцям з ірландським корінням у ключових штатах і створює нові міжнародні кризи з повітря. Класика пізнього періоду: коли політична вага тане, починаєш компенсувати її гучними, безвідповідальними заявами.
Він уже не той Трамп, який міг тримати увагу світу самою лише присутністю. Тепер він схожий на людину, яка втрачає залишки політичного чуття і просто кидає слова, сподіваючись, що хтось ще аплодуватиме. Об’єднана Ірландія, Канада в складі США, Гренландія за безцінь – усе в одному пакеті. Головне, щоб на камері виглядало масштабно.
Найсмішніше, що після таких заяв доводиться терміново пояснювати, що «це не зміна політики США» і що Вашингтон «як і раніше підтримує угоду Страсної п’ятниці». Тобто навіть його власна адміністрація змушена прибирати за ним дипломатичне сміття.
